Аварії та вибухи на станціях нерідко призводять до викиду шкідливих речовин, зокрема іонізуючого випромінювання. Такі наслідки є часто небезпечними для життя та здоров’я людей, а тому населення потребує прихистку. Захист від іонізуючого випромінювання — це обов’язковий та важливий процес, завдяки якому стан цивільних лишається без ушкоджень.
Іонізуюче випромінювання — це рух електромагнітних хвиль, під впливом якого атоми й молекули змінюються та стають зарядженими. Його широко використовується в медицині, в промисловості, в наукових дослідженнях та в інших галузях.
Нам добре відоме це випромінювання, оскільки воно активно застосовується під час рентгену. Проте дехто досі не знає про небезпеку йонізівних променів та необхідний захист людини від впливу іонізуючого випромінювання.
Такий тип випромінювання може стати небезпечним унаслідок радіаційних аварій. А тому важливо бути не лише обережним у його використанні, а й бути готовим до серйозних наслідків.
Іонізуюче випромінювання може мати серйозний вплив на людський організм та спричиняти як серйозні, так і менш серйозні наслідки. Короткочасне опромінення високими дозами може призвести до:
l опіків;
l гострої променевої хвороби;
l летальних наслідків.
Натомість тривалий вплив низьких доз може збільшити ризик розвитку раку та генетичних мутацій. Ці наслідки належать до категорії дуже серйозних та забирають більше сил на подолання (якщо, звичайно, їх можна подолати).
Саме тому іонізуюче випромінювання має засоби захисту та протидії, яких необхідно обов’язково дотримуватися у разі надзвичайних ситуацій.
Загалом засоби захисту від іонізуючого випромінювання можна класифікувати на чотири категорії:
Ці засоби допомагають уникнути проблем, проте під час аварій методи захисту інші.
Іонізуючі випромінювання мають нормування, яке передбачає встановлені законом норми доз для населення та професійних осіб, і методи захисту, які налічують кілька способів протидії впливу шкідливих речовин:
l мінімізація часу, проведеного поруч із іонізівними променями;
l максимальне збільшення відстані від концентрації іонізуючих речовин;
l використання матеріалів, здатних поглинати випромінення (свинцю, бетону, сталі, алюмінію);
l використання індивідуальних методів захисту (наприклад, спеціального одягу тощо).
Щодо іонізуючого випромінювання та передбачуваний захист в Україні діє окремий закон.
З 14 січня 1998 року в Україні офіційно діє закон № 15/98-ВР — про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання. Його основні положення передбачають:
l ліміти доз опромінення населення та професійних робочих;
l рівні втручання у разі аварій;
l захист робочих, залучених до ліквідації аварії;
l повноваження різноманітних органів (ВРУ, КМУ, професійних, юридичних осіб) щодо забезпечення захисту від випромінювання;
l забезпечення захисту для цивільних осіб;
l відповідальність, яку понесуть ті, хто порушив закон № 15/98-ВР.
Та більше, закон передбачає певну кількість вимог до захисту.
Закон України про захист від іонізуючого випромінювання встановлює вимоги до надання та якості захисту. Серед них:
l надання різних засобів для індивідуального захисту, наприклад, халати, шапочки, фартухи, рукавиці, щитки, респіратори, комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи тощо;
l встановлення умов та передбачення певного рівня підготовки, необхідного, аби вилучити загрозу розповсюдження шкідливих речовин та мінімізувати його контакт із цивільним населенням.
Важливо дотримуватися положень закону. І не лише для того, аби уникнути покарання за порушення, а й для збереження життя.
Принципи захисту людини від іонізуючого випромінювання, встановлені законом, сформовані таким чином, аби захистити людей від впливу іонізуючого випромінювання та надати їм усе необхідне для їхньої безпеки.
Особливостями є широкий спектр видів випромінювання, відповідно до яких необхідно обирати засіб протидії. Та, звичайно, важливо бути готовим до евакуації у більш безпечні місця.
