15 листопада минулого року після прийняття Верховною Радою України на підпис Президенту України направлено Закон від 8 листопада 2023 року № 3441-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб’єктів забезпечення цивільного захисту, удосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організації та проведення евакуації населення, забезпечення охорони життя та здоров’я громадян» (далі – Закон).
Закон передбачає внесення значної (дійсно, значної) кількості змін до Кодексу цивільного захисту України (далі – Кодекс). Необхідно зазначити, що у формуванні норм законопроєкту № 9274 від 05.05.2023, на підставі якого прийнято Закон, а також у подальшому удосконаленні цих норм найбільш активну участь взяли саме фахівці ДСНС.
Незважаючи на те, що до цього часу Закон не набрав чинності, він вже викликає значний інтерес до своїх положень та породжує чимало запитань.
“Завдання та обов’язки у сфері цивільного захисту суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (далі – суб’єкти господарювання), визначених статтею 20 Кодексу.
Передбачені Законом зміни до цієї статті встановлюють обов’язок суб’єктів господарювання забезпечити засобами колективного захисту всіх своїх працівників та інших категорій населення:
відвідувачів – для об’єктів та місць з масовим перебуванням людей;
учасників освітнього процесу – для закладів освіти; пацієнтів (у стаціонарах) – для закладів охорони здоров’я;
вихованців (підопічних) – для інтернатних установ соціального захисту населення.
Станом на сьогоднішній день норма звучить узагальнено і передбачає обов’язок суб’єктів господарювання стосовно «забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту».
Повертаючись до нової редакції статті 20 Кодексу, слід зазначити, що якщо з нормами щодо відвідувачів, учасників освітнього процесу та вихованців (підопічних) в цілому все зрозуміло, то уточнення «всіх» по відношенню до працівників викликає певні непорозуміння, оскільки ця норма породжує колізію з положеннями частини третьої статті 32 Кодексу, яка, зокрема, передбачає для деяких суб’єктів господарювання, а саме, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту атомних електростанцій, інших ядерних установок, суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) тощо, забезпечувати укриття тільки працівників найбільшої працюючої зміни. Нова редакція статті 32, про яку ми поговоримо далі, зміни щодо вищевказаного не передбачає.
Нова редакція статті 32 Кодексу, яка передбачатиме новий вид об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту – первинні укриття, передбачені для населення, яке перебуває у місцях можливого скупчення людей на місцевості (на зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо) в особливий період. Такого поняття в законодавчому полі раніше не існувало, хоча на практиці, як бачимо, вже застосовувалося неодноразово, особливо у населених пунктах, які знаходяться у прикордонних областях.
Також пропонованою редакцією статті 32 Кодексу суттєво збільшено повноваження ДСНС та її підрозділів, зокрема встановлено право раз на рік проводити планові комплексні обстеження усіх об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення, первинних та найпростіших укриттів), за результатами яких мають складатися акти обстеження.
Акт обстеження об’єкта фонду захисних споруд цивільного захисту – це обов’язкове до виконання балансоутримувачем письмове рішення, яке містить перелік порушень (якщо вони виявлені) та строк для їх усунення (який не повинен перевищувати двох місяців з дати їх виявлення).
У свою чергу законодавець зобов’язує балансоутримувачів забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених посадових осіб ДСНС для здійснення відповідних обстежень.
Тобто, вказаними змінами фактично встановлюється новий вид заходів державного нагляду (контролю), за результатами якого,безсумнівно, можуть застосовуватися заходи адміністративного впливу.
Позитивні зміни щодо викладення у новій редакції частини шостої статті 34 Кодексу, яка передбачає, що «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту під час створення об’єктів будівництва визначаються у проектній документації залежно від виду будівництва та відповідно до будівельних норм».
Тобто, обсяги врахування вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту або реставрації мають відрізнятися й це має бути враховано у ДБН В.1.2-4:2019, актуалізацію якого Мінінфраструктури заплановано вже на цей рік.
